Формувалася 167-а стрілецька дивізія на території Сухолозьського району Свердловської області. Директивою Верховного Головнокомандуючого був встановлений строк – завершити формування до 15 лютого 1942 року. Але вже 10 лютого 1942 року вона була повністю укомплектована особовим складом.
До складу дивізії входили: 465-й, 520-й та 615-й стрілецькі полки, 576-й артилерійський полк, 177-й окремий винищувальний протитанковий дивізіон, 180-й окремий саперний батальйон, 282-й окремий медико-санітарний батальйон та 286-й окремий батальйон зв’язку, а також штаб і управління дивізії, інші спецпідрозділи.
Комісаром дивізії призначено Трохимова, начальником політвідділу – батальйонного комісара Ківман, начальником штабу – підполковника Певзнер, начальником артилерії – майора Зикова; командирами полків: 465-го – майора Шестопалова, 520-го – майора Дубова, 615-го – майора Симонова, 576-го – майора Жуліна.
На посади командирів і політпрацівників були призначені досвідчені кадрові офіцери, які вже мали «бойове хрещення» в боях. Командиром був призначений молодий підполковник Іван Іванович Мельников.
За ділові та вольові якості Івана Івановича не тільки поважали, але любили справжньою солдатською любов’ю. Тому про нього з гордістю говорили: «Наш батя Іван Іванович». Так «батею» солдати називали тільки улюблених командирів.
Мельников командував 167-ю дивізією три сурових воєнних роки. Комдив ніколи не відступав перед труднощами. В боях був п’ять разів поранений. Після одного з поранень йому ампутували ногу. Була перебита й друга нога. Двічі був поранений в голову. Але він залишився в рядах радянської армії.
18 липня 1942 року дивізія увійшла до складу 38-ї армії, якою командував генерал-лейтенант Чибисов.
В перших боях, які розпочалися 21 липня 1942 року, воїни дивізії на воронезький землі показали майстерність, стійкість, відвагу.
Бійці дивізії прославилися в боях під Харковом й Білгородом, на Курський дузі, брали участь у звільненні Сум, Ромен, Прилук, у форсуванні Дніпра, звільненні Вишгорода й Києва, в Білгородський і Корсунь-Шевченківський операціях.
Бійці дивізій форсували Дніпро, звільняли Київ, брали участь у Білгородсько-Харківській, Житомирсько- Бердичевській, Корсунь-Шевченківський, Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській наступальних операціях, оволоділи в ході Східно-Карпатської операції Лунковським, Радошицьким і Руським перевалами, звільнили міста і села на польських і чехословацьких землях, битві за місто Моравська Острава, у Празькій наступальній операції.
167-я Сумсько-Київська двічі Червонопрапорна стрілецька дивізія пройшла важкий, але славний бойовий шлях. День Перемоги воїни зустріли поблизу Праги.
Дивізія була двічі нагороджена орденом Червоного Прапора.
За звільнення міст Суми і Києва дивізії було присвоєно почесне найменування «Сумсько-Київської». За звільнення міст Ромни та Моравська Острава вона нагороджена орденами Червоного прапора.
Полки мають такі нагроди:
106 солдат и офіцерів дивізії були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 14776 – нагороджені орденами і медалями. Особовому складу
дивізії 12 разів була оголошена подяка наказами Верховного Головнокомандуючого.
Передрук інформації із сайту заохочується за умови
посилання (гіперпосилання) на цей сайт