До свята 14 жовтня 

11.10.2021 року до Дня захисників і захисниць України в 7-Г класі була проведена «Естафета пам’яті», у якій узяв участь учасник бойових дій Клименко Сергій Олександрович. Гість розповів про деякі сторінки війни в Афганістані (1979-1989 рр.). Порадив дітям вивчати предмет «Захист Вітчизни» й інші предмети, що викладаються в школі, займатися спортом, дбати про живих, особливо матерів, пам’ятати про загиблих. Учні «засипали» гостя запитанням, хотіли дізнатися подробиці буднів військової служби. Ткаченко Єва подарувала всім присутнім свою пісню та вірші.

   Вітаємо

 переможця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу
екскурсоводів музеїв закладів освіти
«Край, в якому я живу»

(ІІ місце)
ученицю 10-А класу Капоріну Катерину 

Музейні уроки

 09.12-11.12.2020 р. для учнів 5-х класів відбулися музейні уроки «Фотографія з сімейного альбому». Фотографії – це унікальне історичне джерело, що фіксує реальні події, а історія родини – частинка історії держави. П’ятикласники розповіли цікаві історії власних родин, познайомилися з фрагментом екскурсії у Музеї бойової слави СКД.

«Я хочу, щоб завершилася війна…»

 Нині йому 75. А у 69 – він, найстарший за віком, у вересні 2014 р. захищав Донецький аеропорт. Із Олександром Васильовичем Саловим, «кіборгом» з позивним «Тінь», який проживає у Шостці, ми зустрілися онлайн.

 До пенсії чоловік працював інженером-технологом на Шосткинському заводі хімічних реактивів. Заручившись підтримкою «Правого сектора» (обласний військкомат відмовив, зважаючи на поважний вік), Олександр Васильович спочатку потрапив до навчального центру «Десна», згодом – до бази УДА у с.Велика Михайлівка Дніпропетровської області, а потім -  у зону бойових дій.

 «За покликом серця», – так пояснив свій вчинок доброволець. «Десь днів 10 у Пісках знаходився, а… з 10 числа [вересня] до 02 жовтня – в аеропорту», – розповів кіборг «Тінь» про перебування в зоні бойових дій. Олександр Васильович зазначив, що в Пісках під час нічних чергувань провокацій на їхній ділянці з боку противника не було, продовольством вони були забезпечені, але зброєю ні («ми ходили на пости й передавали її…»).

 Коли добровольців готували до відправки у летовище, укомплектували зброєю, боєприпасами. Тоді будівля аеропорту, ще існувала, але машини були пошкоджені. Ветеран згадує, що завезли велику групу захисників у термінал, а вивезли тих, хто боронив аеропорт до цього часу. Прибулих розділили (частина залишалася в «старому» терміналі, а решту направили до будівлі Центру управління донецького аеропорту).

 Воєнні будні описав коротко: «Вони наступали – ми оборонялися, ми наступали – вони відбивалися…. У Збройних Сил не вистачало людей, тому нас туди й кинули…  Ми мали роботи те, що й вони: на постах стояти й відбиватися від ворога».

 Олександр Васильович пліч-о-пліч боронив аеропорт з наймолодшим «кіборогом» з Сумщини, Сергієм Табалою. «Ми були в добрих стосунках, як земляки, … у дуже добрих стосунках», – охарактеризував взаємини чоловік.

 Під час чергової ротації Олександр Васильович відмовився покинути місце служби, «а Сергія напередодні було поранено, він поїхав».

 Ще один епізод урізався в пам’ять чоловіка. Захисники аеропорту підбили танк противника, з нього вискочили два чоловіки, третій – згорів у машині. Їх обох знищили. Зазвичай  тіла швидко починали розкладатися (уночі – холодно, а вдень навпаки).  На другий день  бійцям було наказано перетягнути тіла. Пішли добровольці, у тому числі й «Тінь». Одного принесли без проблем. А другого, здорованя, ледь учотирьох дотягли.

 Кіборг «Тінь» отримав поранення у «старому» терміналі (будівля Центру управління аеропорту вже була захоплена).

 Близько 8-ї години ранку 2 жовтня Олександр Васильович перебував на посту, помітив танк (у склі напівзруйнованих вікон будинку, що стояв неподалік, побачив відображення), зрозумів, що зараз буде постріл. Устиг промовити «стріляти», як тої ж миті хвилею його відкинуло до стовпа, різкий біль пронизав праву ногу. Здійнявся вир пилу. Нічого не було видно.  Усе відбулося за лічені секунди.

 Далі бійця чекали нові випробування: напередодні танки противника знищили медчастину терміналу, бійці, що намагалися доправити пораненого, не знали цього, а час, за який можна накладати джгут, 2 години, швидко промайнув; бронетранспортер, що прибув, на зворотному шляху мав проскочити дві складні ділянки, що прострілювалися бойовиками.

 Далі Олександра Васильовича доправили до районної лікарні м. Червоноармійськ (Покровськ), де надали медичну допомогу, на другий день – до Дніпра у військовий шпиталь, а згодом до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. І.І. Мечникова.

 Сергій Табала відвідав товариша в Дніпрі, у його блокноті написав записку. Олександр Васильович жаліє, що блокнот у нього поцупили.

 Поранення - це важкий іспит для самого чоловіка, так і членів родини: «У кожного своя Голгофа, на яку він несе свій хрест».

 Серед нагород Олександра Васильовича - медалі «За відвагу», «За оборону Донецького аеропорту»,  «За участь в антитерористичній операції», відзнака від волонтерів «Срібний тризуб».

 «Я хочу, щоб завершилася війна…, щоб тут люди мали добрі заробітки, щоб молодь залишалась в Україні…», – на останок промовив кіборг Олександр Салов.

Тетяна Калашник

 Онлайн зустрічі

З метою збору інформації про Героїв АТО/АОС 21.11.2020 р. відбулася онлайн-зустріч з Олександром Васильовичем Саловим, «кіборгом» з позивним «Тінь», який у вересні 2014 р. захищав Донецький аеропорт  (інтерв’юер – Катерина Капоріна, відповідальна – Калашник Т.О.).

 Щиро дякуємо Артему Гребенюку за сприяння в організації цієї зустрічі.

 Напередодні ми онлайн спілкувалися з Артемом Сергійовичем, який надав цінні відомості для роботи в МАН, над якою працює Катерина.

Флешмоб «Діти за мир!»

 У цей нестабільний час для нашої держави, щоб підтримати і привітати всіх чоловіків і жінок – захисників України, у закладі освіти проведено флешмоб «Діти за мир!». Шана і слава захисникам України!

До роковин трагедії в Бабиному яру

29-30 вересня до роковин трагедії в Бабиному яру відбулися п'ятихвилинки для учнів 6-А, 8-А, 9-Б, 9-В, 10-Б класів

День партизанської слави

22 вересня, у День партизанської слави з почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.

Відзначення цього свята є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над фашизмом.

З нагоди свята для учнів 6-А, 9-Б, 9-В, 10-Б класів проведені інформаційні п’ятихвилинки до Дня партизанської слави

До Дня пам’яті загиблих захисників України

29 серпня – День пам’яті загиблих захисників України. У цей день по всій країні згадували тих, хто загинув у боротьбі за незалежність, суверенітет і цілісність України. Саме в ці серпневі дні українські військові підрозділи потрапили у т.зв. «Іловайський котел». У «зеленому коридорі» загинуло 366 українські воїни, 128 потрапили у полон, 158 вважаються зниклими безвісти.
На честь вшанування пам’яті воїнів, які віддали життя за мирне майбутнє, проведені інформаційні п’ятихвилинки для учнів.

Цінний експонат

Напередодні нового навчального року до музею був переданий цінний експонат. Це саморобний сувенір, виготовлений з уламків зброї та гільз. Центральною фігурою композиції є тризуб як символ звитяги військових від часів Русі-України до сьогодення. Панно виготовили військовослужбовці 15-го батальйону 58-ї Сумської окремої мотопіхотної бригади, які проходять службу в зоні АТО/ООС. Ми вдячні Ярославу Олександровичу за цінний, дуже символічний дарунок.

Інтелектуальний батл

24.02.2020 р. учні 10-Б класу узяли участь в інтелектуальному турнірі «Історичний калейдоскоп». Вітаємо з перемогою команду учнів «За Владу». Вітаємо! Успіхів вам!

Урок пам’яті «Реквієм Небесній Сотні»

Історія України це постійна боротьба за утвердження народності й нації, розбудови незалежної демократичної держави. Мужніми борцями за вільне життя були не тільки наші пращури, а також і нинішнє покоління. Саме ці люди ввійдуть в історію, як борці за євроінтеграцію та учасники АТО. Спочатку були Євромайдан, Революція Гідності. А потім – Небесна Сотня. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, дружби, любові, братерства і гідності. Саме цим подіям був присвячений урок пам’яті «Реквієм Небесній Сотні», який був проведений 20.02.2020 р. на базі бібліотеки-філії №2 Сумської МЦБС для учнів 8-Г (класний керівник Пятаченко Л.М.) та 9-Г (класний керівник Вода О.І.) класів, із запрошенням медика Сумської екстреної медичної допомоги, учасника подій на Майдані та бойових дій ООС Шаповалова Сергія Миколайовича (зав. бібліотеки Лисицька О.І.).

Патріотична година

«Ті спогади, то вічний серця біль»

 19.02.2020 р. учні 9-А класу (класний керівник Капленко А.В.) відвідали обласну бібліотеку для дітей, де до їхньої уваги була запропонована патріотична година «Ті спогади, то вічний серця біль», присвячена вшануванню учасників бойових дій на території інших держав та бійців, які захищають зараз Україну на Сході нашої держави. Під час заходу діти мали змогу поспілкуватись з непересічними людьми: військовим вертолітником, ветераном бойових дій в Афганістані, волонтером, письменником та бардом Щегловим Володимиром Олександровичем та його друзями Ткаченко Миколою Григоровичем, учасником бойових дій ООС та Кіченко Миколою Васильовичем, полковником запасу, волонтером (відповідальна зав. бібліотеки Лисицька О.І.)

 Вітаємо

25.01.2020 року в Сумському обласному центрі позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю відбувся обласний етап Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів «Край, в якому я живу». Віртуальну екскурсію «У полум’ї війни» на конкурсі представила екскурсовод громадського музею нашого освітнього закладу Капоріна Катерина.  Учениця стала призером конкурсу (ІІ місце). Вітаємо з перемогою! Успіхів і нових звершень!

Інформація про проведення конкурсу висвітлена на сайті Комунального закладу Сумської обласної ради – обласний центр позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю: http://ocpo.sumy.ua/novini/oblasnij-etap-vseukrajinskogo-konkursu-ekskursovodiv-muzejiv-navchalnix-zakladiv-kraj-v-jakomu-ja-zhivu.html